Секрети омолоджуючого харчування: інтерв’ю з Оксаною Скиталінською. Частина 1

Сучасна дієтологія — це зовсім не суп з борщем, як багато людей помилково думають, а серйозна наука, що пояснює, як їжа впливає на роботу тих чи інших органів, що допомагає організму відновлюватися, має профілактичну та лікувальну дію, переконує лікар-дієтолог Оксана Скиталінська. Вона мріяла стати лікарем з дитинства, довгий час займалася загальною хірургією, але завжди цікавилася всім, що стосується краси та здорового довголіття, профілактики захворювань. Своє покликання знайшла у дієтології.   Преображаріум розпитав Оксану Скиталінську про принципи харчування (і не тільки), які допоможуть надовго зберегти молодість і здоров’я. 

12705330_1089860427700784_1408394217542926997_n

Що говорить сучасна наука про старіння?

Людство завжди цікавило питання молодості, але лише в наш час вчені, завдяки розвитку науки та технологій змогли наблизитись до розуміння природи старіння і зробити перші кроки в управлінні ним. З віком у людей в геометричній прогресії підвищується захворюваність особливими хворобами, які так і називають — пов’язаними зі старістю. Інфаркти, інсульти, хвороба Альцгеймера, цукровий діабет 2 типу, атеросклероз, катаракта, глаукома, артрити — всі ці захворювання проявляються після 50 років. На сьогодні вчені переконані: старіння є прямою причиною всіх цих хвороб. Серед геронтологів є велика група вчених, які є прихильниками ідеї, що старіння — це самостійне захворювання, які потрібно попереджувати і лікувати задовго до того, як проявляться серйозні симптоми вищезгаданих хвороб. І зараз вчені розробляють способи, препарати, так звані геропротектори, які можуть вплинути на різні механізми процесів старіння, а також доводять необхідність інших впливів, таких, як фізична активність, сон.

Які правила anti-ageing харчування?

Геронтологи разом з біохіміками та дієтологами розробили певні рекомендації. І вже підтверджено, що вони можуть позитивно впливати на якість життя, і зменшувати ризик хвороб, пов’язаних зі старінням.

Перша умова — зниження калорійності їжі. Коли людина їсть багато та часто, як це робить більшість, її органи травлення працюють на повну потужність, що з часом веде до зниження їхніх можливостей  та резервів. Коли ж людина скорочує калорійність свого раціону, у неї знижується ризик запалень, мутацій, старечих хвороб.

Не чекайте хвороб, попереджуйте їх вже зараз!

 

Як це зробити на практиці? По-перше, просто голодувати один день, вживаючи лише воду, або двічі на тиждень відмовлятися від одного/двох прийомів їжі, або ж уживати низькокалорійні продукти, наприклад, овочі, пити кефір. Але це можна робити за умови, якщо людина здорова. Якщо ж вже є порушення здоров’я (цукровий діабет, хронічні захворювання), завжди потрібно попередньо обстежитись та проконсультуватися з лікарем.

Другий спосіб — це активізація «самоочищення» клітин або аутофагії (дослівно з грецької перекладається як самопоїдання). Це древній механізм, який дав людині і взагалі всьому живому можливість вижити в цьому світі. Колись наші предки протягом свого життя нерідко були змушені були голодувати через брак їжі, або дотримувалися суворих релігійних постів. Щоб підтримувати свою життєдіяльність, організму потрібне постійне надходження поживних речовин, тому, в першу чергу, в якості живлення він використовує  клітинне «сміття». Це клітинне «сміття» є обривками віджилих структурних частин клітини і заважає їй повноцінно функцінувати, прискорює її старіння, спричинює запальні процеси, мутації, загибель. Чим старша людина, тим більше «засмічуються» її клітини. Коли людина нічого не їсть, організм використовує саме ці запаси для побудови та відновлення клітин. Тому одноденне голодування має багато цінних «бонусів» для здоров’я. Звісно, не варто голодувати дітям, вагітним жінкам, людям після важких хвороб і тим, у кого високий рівень цукру в крові. А всім іншим короткочасне голодування хоча б раз на тиждень не завадить. В день утримання від їжі можна пити лише воду, чай і каву (без цукру).

Серед геронтологів є велика група вчених, які є прихильниками ідеї, що старіння — це самостійне захворювання, які потрібно попереджувати і лікувати.

Третє прибрати зі свого раціону доданий цукор. Коли ми щодня вживаємо цукор, додаємо його в чай, каву, їмо тістечка, цукерки, білий хліб, і навіть за умови, коли не набираємо займої ваги, це не минає для організму безслідно. Відбувається так звана реакція глікації білків, коли молекули цукру (глюкози, фруктози) «обліплюють» молекули білка і поступово «зацукровують» їх. І замість однієї ниточки білка утворюються цілі білково-цукрові конгломерати.

Вони знаходяться всюди:  на мікрорівнях  — в клітинах, а на макрорівнях  — в судинах, шкірі, яка в основному складається з білку (колагену), в суглобах, зв’язках, хребті. Ці зміни відбуваються на всіх рівнях: ушкоджуються ДНК, порушується робота клітин, судини, зв’язки, міжхребцеві диски стають крихкими, нееластичними, прогресують запалення тканин, старіє шкіра, розвиваються тромбози, цукровий діабет 2 типу, схильність до ракових захворювань.

Тому,  якщо неможливо зовсім виключити доданий цукор, варто хоча б мінімізувати його присутність. Багато хто думає: гаразд, я не буду їсти цукру, а буду їсти мед. На жаль, надмірне споживання меду викликає не меншу глікацію білків, оскільки мед багатий на фруктозу. Щоб отримати користь від меду, його треба їсти небагато — одна-дві чайні ложечки в день.  А такі продукти як чиста фруктоза в пакетиках, які продають у так званих відділах здорового харчування,  — вкрай нездорові. Вони ще більше «добивають» діабетиків. Існує альтернатива — їжте фрукти, ягоди, де фруктоза зв’язана з клітковиною. 

Четверте  — зменшити вміст червогого м’яса у раціоні. Білок необхідний для відновлення клітин організму, утворення ферментів гормонів, імунних клітин. Але має значення амінокслотний склад білка, особливо вміст амінокислоти метіоніну. Геронтологи вважають, що вона є винуватцем прискореного старіння, тому краще звернути увагу на інші джерела білка, такі, як яйця, кисломолочний сир, бобові, птицю і рибу (рідше). А червоне м’ясо у ковбасно-сосисочних виробах — це ще додатковий вміст насичених (твердих) жирів, солі, консервантів, які негативно впливають на печінку, нирки і обмін речовин.

10325598_1034300966590064_8877920679056564879_n

Коли потрібно розпочинати профілактику старіння?

Чим раніше ми будемо приділяти цьому питанню увагу, тим кращий результат отримаємо. Профілактика старості стосується молодих. Якщо робити перші кроки в молодому віці, то є набагато більше шансів прожити життя з меншою кількістю хвороб і, можливо, навіть довше. Поки людина молода і знаходиться в репродуктивному віці, тобто може дати потомство, організм має потужні резерви здоров’я, а з віком, приблизно з 45 років, ці резерви зменшуються. Тому не дивно, що в молодості ми можемо дозволити собі багато і харчових, і поведінкових «гріхів», і це сходить з рук. З 50 до 65 років в клітинах накопичуються «поломки», які стають все сильнішими, і, якщо не оптимізувати свої харчування, фізичну активність, режим сну, не відмовитись від шкідливих звичок, починають розвиватися серйозні і часто — незворотні порушення в організмі. Якість життя сильно знижується: людина змушена жити з гіпертонією або гіпотонією, поганим зором, цукровим діабетом, зайвою вагою. Тому важливо берегти свій запас здоров’я тоді, коли воно ще є. На жаль, якщо людина нормально себе почуває, то не завжди працює мотивація «для здоров’я». Можливо, інколи варто навіть налякати себе: якщо не буду це робити, рано чи пізно мене може «звалити» серйозна хвороба, і  буде пізно щось змінити. Якими б розвинутими не були сьогоднішні технології, на жаль, медицина все ще недосконала: препарати лікують один орган, але нерідко шкодять іншому. Не чекайте хвороб, попереджуйте їх вже зараз.

Автор: Марія Бєляєва

Фото з профілю Оксани Скиталінської в Facebook

Читайте продовження: друга та третя частини інтерв’ю 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: