Як вилікувати Гепатит С: здорове харчування замість ліків

Як перемогти Гепатит С? У рамках спільного проекту Преображаріуму та мережі лабораторій Сінево «Що треба знати про гепатит С» ми підготували для вас історію родини, яка кинула виклик хворобі і здобула перемогу. Що таке гепатит С, подружжя Овінових дізналося понад 4 років тому, ставши батьками.

Родина Овінових – це тато Ігор, мама Настя, донька Маргарита та син Артем.

19047224_1419601831440951_1745729171_o

Коли Ігор та Настя вирішили, що хочуть стати батьками, то почали ретельну підготовку до народження дітей – позбулися шкідливих звичок, відмовилися від куріння та алкоголю, змінили підхід до харчування, почали вести здоровий спосіб життя. Вони пройшли усі обстеження і отримали «зелене світло» від лікарів, але протягом двох років так і не стали батьками.

Після обговорень та роздумів пара вирішила, що готова до усиновлення, бо бажання подарувати свою любов та турботу дітям – спільне і сильне. Від початку мріяли про донечку Маргариту і синочка Артема. Тож, у намірі взяти з дитячого будинку одразу двох – і хлопчика, і дівчинку – не вагалися.

“23 листопада 2013 року наша родина перетворилася з двох на чотирьох чоловік. У цей день Артем і Маргарита переступили поріг свого нового будинку, – розповідає Настя. – Коли ми всиновлювали цих діток, то добре розуміли, як багато зусиль, турботи і праці нам знадобиться, щоб створити максимально гармонійні відносини між нами усіма. І це триває донині”.

Першим і головним випробуванням для нової родини стало здоров’я дітей, адже у кожного з них була інвалідність. Артему у десять років діагностували ЮРА – ювенільний ревматоїдний артрит, а Маргариті у три з половиною – затримку психічного і мовленнєвого розвитку та гепатит С.

“Коли соціальний працівник сумним і приреченим голосом повідомив нам цю новину, то  натякнув, мовляв, може й не варто всиновлювати цю дитину. Тоді я й гадки не мала, що таке гепатит С”, – згадує Настя. Пара взяла час на роздуми, щоб більше дізнатися про діагноз.

“Мене більше здивувало, що сам соціальний працівник так негативно був налаштований, адже інший кандидат у батьки міг, справді, перейнятися страхом і відразу відмовитися від всиновлення такої дитини, – каже Настя. –  Але ми, вже маючи позитивний досвід у змінах власного здоров’я, як фізичного, так і духовного, настільки були наповнені любов’ю, вірою і гармонією, що знали: зможемо своєю турботою, здоровим способом життя і мисленням оздоровити Маргариту”.

Минуло 4,5 роки. Зараз, синові Артему 15 років – його колишній діагноз ЮРА знято, за всіма аналізами і показниками лікарі не змогли підтвердити інвалідність. Донька Маргарита навчилася розмовляти, ходить у другий клас. На гепатит С більше НЕ хворіє.

Ось що про дивовижне одужання дітей розповідає їхня мама:

“Нам довелося пройти через багато випробувань. Найголовнішим на цьому шляху було гармонійно і правильно допомогти своєму організмові та імунній системі. Тоді ваш “біокостюм” (так ми ніжно називаємо наше тіло) зможе впоратися з абсолютно усіма проблемами.

Ми відмовилися від щеплень і медикаментозного лікування, обравши здоровий спосіб харчування та життя взагалі. Поступово та обережно переводили своїх діток на рослинне харчування, влітку практикували всією сім’єю сироїдіння, зміцнювали імунітет, гартувалися, багато часу проводили на природі. “Бути щасливим і здоровим” стало улюбленим виразом Маргарити.

18589013_1404296572971477_9223034467207172483_o

Я почала пророщувати розторопшу і теж з її допомогою лікувала доньку. Такий спосіб життя та харчування мав результат. Двічі на рік ми перевіряли печінку і якось лікар сказала, що не у всіх здорових дітей є така печінка. Ми розуміли, що рухаємося у вірному напрямку.

З низкою проблем зіткнулися, коли настав час йти у перший клас. Треба було будь-що довести, що Маргарита може вчитися з іншими дітками. На мене сильно тиснули. Лікарі наполягали на потребі щеплення та медикаментозного лікування протягом року препаратом, побічним ефектом якого було уповільнення росту. Я відмовилася і чула щодо себе негативні відгуки. Крім цього, у Маргарити був знижений гемоглобін та алергія на багато препаратів – якась таблетка могла спричинити підвищення температури та нудоту.

Перед школою ми хотіли віддати доньку на підготовчі заняття. Але тільки-но вчителі чули про хворобу, одразу відмовляли. Ніхто не хотів мати проблем. Тоді Маргарита запитала: “Мамо, невже я не така, як інші?” Крім того, що вона усиновлена, у неї гепатит, вона ще й вегетаріанка. Але я вірила, що настане момент, коли усі наші старання справдяться.

У школі ми зіткнулися з новою проблемою: усі батьки дають своїм дітям сухарики, соки, цукерки. А Маргариті через таке харчування стає погано. Я намагалася компенсувати це корисними солодощами власного виготовлення.

Одного разу я звернула увагу на клітинне харчування на основі насіння. Ми довго перевіряли цей продукт та вивчали суперфуди, які були у його складі. Дали спробувати Маргариті. Харчування, дійсно, виявилося органічним, натуральним, без термічної обробки. Три місяці донька вживала лише його.

19047078_1419607568107044_49857050_o

В житті кожної людини відбуваються події, після яких є “до” і “після”. У нас цією подією стало одужання улюбленої дочки від гепатиту С.

Неймовірну звістку нам повідомили 15 травня цього року.

Сказати, що я була щаслива – нічого не сказати. Відчуття, ніби я виграла мільярд доларів або отримала Оскар, хоча все це ніщо в порівнянні з новиною, що Маргарита – здорова.

Якось почула думку, що взяти і усиновити майже дорослих дітей – легко, а ось виховати змалечку – тяжка праця. Моя відповідь: людина, що так вважає і гадки не має про що йдеться, і взагалі не мала справи з усиновленням ні маленької, ні дорослої дитини.

Бути мамою двох чудових, нехай і усиновлених (без зайвої скромності скажу: тим більше усиновлених!!!) дітей, буває дуже складно, особливо, у зіпсованому невіглаством 21-му столітті.

Моя родина щодня стикається з труднощами, через відсутність у людей розуміння здорового, щасливого ​​і повноцінного життя. Як будь-яка мати я прагну лише найкращого для дітей, хочу виховати в них найцінніше: гармонійну внутрішню самооцінку, самодисципліну, розуміння саморозвитку, самодостатність – у фізичному та духовному плані. Хочеться відродити в них любов до всіх і всього, оскільки діти, після того, що їм довелося пережити, втрачають здатність сприймати прекрасне.

Чому в нашій країні так багато людей зовсім не цінують власне здоров’я, ставляться до нього як до чогось вічного і зовсім не дбають про його ресурси? Так щиро хочеться, щоб люди швидше почали міняти свої шкідливі звички на корисні та власним прикладом надихати близьких на здоровий спосіб життя. Давайте жити здорово, адже це цілком реально, головне – бажання!»

 

19021961_1419602834774184_239851851_n

Фото: Михайло Василенко

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии (2)

Ответ на комментарий

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: