Здоровий хребет: Як зберегти здоров’я на довгі роки

Раптовий гострий біль під час рухів, постійна ломота в колінах, неприємні відчуття під лопаткою, неможливість безболісно повернути шию… Ці та багато інших симптомів – привід якнайшвидше відвідати лікаря, щоб розв’язати проблему до того, як вона посилиться і стане незворотною.

До якого ж фахівця звернутися та яким методам довіритися? Редакція «Преображаріуму» вивчила це питання і знайшла медичний центр, який уже понад п’ятнадцять років успішно лікує захворювання опорно-рухового апарату, – Інститут вертебрології та реабілітації. А його головний лікар Герман Юрійович Гльоник погодився поспілкуватися з нами й розповісти про сучасні методи діагностики і лікування різноманітних больових синдромів.

IMG_4754

– Назва вашого центру – Інститут вертебрології та реабілітації. З реабілітацією після травм усе більш-менш зрозуміло, а ось що таке вертебрологія? Це слово незнайоме багатьом нашим читачам.

– У перекладі з латини vertebro означає «хребет», logos – «наука». Відповідно вертебрологія – це наука про хребет, а точніше про його здоров’я. Вона вивчає особливості функціонування хребта як органа і проблематику, через яку виникають різні захворювання, функціональні порушення, обмеження рухливості, больові відчуття, пов’язані з хребтом і тканинами, що його оточують. Адже далеко не завжди спинний біль засвідчує проблему в самому хребті. У спині багато інших структур: м’язи, зв’язки, фасції, нерви, хрящі й кістки. Люди часто думають: якщо болить спина – це остеохондроз, щось із хребтом, щось із дисками, щось «вискочило» або «вилетіло». Насправді ж усе не так просто. Ми докладно пояснюємо пацієнтам, що нерідко їхні проблеми не пов’язані з цим, показуємо ілюстрації структур хребта і розповідаємо, що і як влаштовано.

– Як відбуваються діагностика пацієнта і встановлення діагнозу?

– Ми слідуємо сучасним тенденціям і вивчаємо передові європейські підходи до лікування захворювань хребта й больового синдрому в спині. У Європі виділяють low back pain – біль у поперековій ділянці спини як окремий синдром, окреме захворювання, що не завжди пов’язане з хребтом.

Сучасна вертебрологія дотримується саме комплексного підходу до проблематики болю в спині. Новим напрямом медичної науки є прикладна кінезіологія – наука про рух людського тіла. У спортивній медицині тривалий час ґрунтовно вивчали, як людина рухається, наскільки правильно відбувається рух, адже великий спорт – це великі фінансові вкладення, великий бізнес. У спорті кінезіологія отримала істотний розвиток. Однак лише нещодавно дані зі спортивної медицини та кінезіології стали поширюватися й на інші галузі медицини. Накопичилося надзвичайно багато інформації, і коли її почали застосовувати у вертебрології та ортопедії, то в лікарів змінився погляд на те, чому виникає біль у певній частині тіла.

IMG_4771

Рух людини – дуже складний процес, і кожен із нас рухається по-своєму, це видно навіть по ході. Хтось наступає на зовнішню частину стопи, хтось – на внутрішню; хтось зводить передній край ступні всередину, хтось – назовні. Це тільки те, що стосується стопи. А ще ж є гомілка, стегно тощо. Нерівномірно розподілене навантаження на всі групи м’язів призводить до того, що якийсь м’яз перевантажується. Щойно це стається – починається ланцюжок патологічних змін. Їх результатом є міофасціальний синдром – стан, що характеризується тривалим спазмом м’яза, який не в змозі розслабитися самостійно навіть під час спокою і сну. А якщо м’яз постійно напружений, то його судини стискаються і виникає ішемія – порушення кровообігу в м’язі, що спричинює подальші небажані процеси. Міофасціальний синдром, добре відомий на Заході, для української медицини доволі новий. Якщо вивчати цей патологічний процес досить глибоко, можна встановити причини більшості больових синдромів у певній ділянці опорно-рухового апарату.

IMG_4763

Найпоширеніші проблеми – біль у поперековому та шийному відділах хребта внаслідок офісної роботи.

– З якими проблемами до вас найчастіше звертаються люди?

– Найпоширеніші проблеми – біль у поперековому та шийному відділах хребта внаслідок офісної роботи. До нас звертаються через те, що сидіти стає боляче навіть у якісному кріслі з ортопедичною спинкою і підтримкою в попереку. Часті випадки, коли людина сидить і в неї болить шия, важко тримати голову. Трохи рідше звертаються з онімінням у різних частинах тіла, зокрема у пальцях кисті або стопи. Людина скаржиться, що у неї німіє, припустимо, мізинець правої руки, і ми починаємо вивчати цю ситуацію, шукаємо корінь проблеми.

– На які (навіть легкі) симптоми варто звернути увагу людині, щоб зберегти своє здоров’я?

– Якщо протягом трьох і більше днів спостерігаються біль, оніміння, відчуття мурашок, судомні посмикування. це має насторожити. В організмі протікають якісь патологічні зміни. Вони можуть бути незначні, але нормальні фізіологічні процеси вже порушені. Тож при таких симптомах обов’язково варто звернутися до фахівця, бажано до вертебролога або принаймні невролога, щоб визначити, що ж відбувається, і, якщо є захворювання, не задавнити його.

– Які методи лікування ви використовуєте?

– У нас великий арсенал методів лікування. Насамперед ми орієнтуємося на європейські стандарти надання допомоги. Ключову роль у лікуванні опорно-рухового апарату відіграє професійна реабілітація. Для цього ми використовуємо передове європейське обладнання. Якщо пацієнт звертається до нас у гострому стані, ми застосовуємо м’які остеопатичні техніки для зняття гостроти процесу, усунення функціонального блоку, міофасціального синдрому тощо. Якщо патологічний процес важкий, запущений, вдаємося до медикаментозної терапії.

Сучасна остеопатична медицина в нашій країні ще не настільки розвинута, як у Європі. У більшості випадків грубий мануальний вплив на хребет і тіло пацієнта в цілому не потрібний. Класичні мануальні техніки, якими послуговувалися колись (скажімо, скручування з хрускотом і тріском), вельми ризиковані. Натомість спеціаліст має виявити ділянку дисфункції (це зазвичай порушення рухливості, тонусу м’яза, натягу фасції, рухливості суглоба або запальний процес у тканинах) і м’яко з нею попрацювати. Достатньо м’якого, але цілеспрямованого впливу на конкретну точку або на кілька точок. Ці дії дають ще більший ефект, ніж грубі, але неточні. М’які техніки безпечні й ефективні. Їх можна використовувати для широкого спектра серйозних захворювань, наприклад у разі виникнення великих гриж. Класична мануальна терапія з грижами, навіть маленькими, однозначно протипоказана.

– Які поради ви можете дати нашим читачам?

– Основні захворювання опорно-рухового апарату і, зокрема, хребта виникають через те, що ці структури не мають достатнього функціонального використання. Це не означає, що їх треба навантажувати – піднімати щось важке. Це означає, що потрібно користуватися своїм опорно-руховим апаратом: переміщатися, ходити, рухатися, щось робити руками, здійснювати нахили й повороти. А науково-технічний прогрес створив максимально комфортні умови для людини, і рух сьогодні сприймається як дискомфорт. Мені ходити некомфортно – краще стану на гіроскутер і поїду. Це чудово, це високі технології. Однак при регулярному використанні подібних засобів (ідеться не лише про гіроскутер, а і про інші види транспорту, насамперед автомобіль) опорно-руховий апарат людини задіюється дедалі менше. Наше тіло влаштоване так, що тільки під час руху відбуваються обмінні процеси. Наприклад, коли рухається суглоб, у його хрящовій тканині в 10 разів прискорюються обмінні процеси, виділяється синовіальна рідина й абсорбується. Хрящ відчуває тиск – він стискається і розтискається, вбираючи, як губка, поживні речовини з суглобової рідини. Коли суглобу не вистачає руху, хрящова тканина просто не отримує живлення і з часом руйнується.

Найпоширеніший приклад – біль у колінах під час руху. А болять вони через те, що їх не використовували достатньою мірою. Так, звичайно, бувають рідкісні випадки, коли коліна або інші суглоби тіла відчували надмірне навантаження. Якщо в дитинстві чи підлітковому віці людина займалася професійним спортом, були екстремальні навантаження, згодом це позначиться на функції суглобів – у них протікатимуть різноманітні патологічні процеси. Та якщо йдеться про середньостатистичну людину віком 45–50 років, то причиною болю у колінних суглобах є те, що тривалий час ці суглоби не мали адекватного функціонального навантаження і хрящова тканина не отримувала належного живлення. Поступова дистрофія хрящової тканини призвела до руйнування суглоба. Те саме відбувається і в інших ділянках: будь-який суглоб, будь-який м’яз, кожна кістка повинні отримувати повноцінне навантаження, не надмірне, але і не дуже маленьке.

 

Проблема остеопорозу також дуже актуальна. Коли при остеопорозі нарікають на дефіцит кальцію і призначають його препарати, це недалекоглядно. Щоб кальцій потрапляв у кістку, в ній повинні активізуватися барорецептори, а це відбувається завдяки навантаженню. Барорецептори передають інформацію до центральної нервової системи, а вона, своєю чергою, регулює виділення гормонів, які відповідають за загальне засвоєння кальцію.

Що буває, коли людина сповна не використовує якийсь суглоб? Пояснимо на прикладі плечового суглоба, який виконує незначний діапазон рухів – за робочим столом, під час керування автомобілем. Ми практично не закладаємо руки за поперек, за потилицю. Для звичайного офісного життя мінімального діапазону рухів достатньо, і через 10–15 років суглоб не може належно функціонувати. Коли пацієнт у 45–50 років скаржиться на те, що плечовий суглоб перестав повноцінно рухатися, це означає, що обсяг рухів поступово скоротився до обмеженого, а людина помітила такі зміни лише тоді, коли їй раптом треба було щось узяти з верхньої полиці. Якби людина регулярно забезпечувала рух у суглобі в повному обсязі, такої проблеми не виникло б.

Наш організм влаштований дуже мудро. Він пристосовується до тих умов, які ми самі створюємо. Якщо кісткам не потрібно витримувати велике навантаження, бо ходимо ми мало – вони у нас будуть ослаблені, з остеопорозом. Так само і хребет адаптується до усталеного обсягу рухів. І коли у нас виникне потреба зробити незвичний рух, це спричинить біль, який просигналізує, що час іти до лікаря. Насправді людина просто вийшла зі своєї зони комфорту, спробувала розширити звичний діапазон рухів, який виробила за довгі роки.

Звісно ж, далеко не завжди відбувається саме так. Іноді больовий синдром виникає через те, що людина підняла щось важке, травмувалася або переохолодилася. Варіацій скарг і патологічних процесів, з якими звертаються пацієнти, надзвичайно багато. У кожному конкретному випадку потрібно шукати причину і наслідок. Якщо знайти корінь патологічного процесу, пацієнтові можна надати адекватну допомогу.

Основна порада – більше рухатися і рухатися так, щоб кожен суглоб та кожен м’яз працювали в повному обсязі.

Інститут вербетології та реабілітаціі: сайт та Facebook

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Нет комментариев

Ответ на комментарий

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: